Будапешт та проблема біженців у Європі

Як Угорщина в Євросоюзі перетворюється на «парія»

У своїх попередніх публікаціях ми вже згадували, як Росія намагається використати Угорщину для створення перешкод у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також для провокування напруженості в українському Закарпатті. Разом з тим, це лише частина тих спеціальних завдань, які Росія розв’язує за допомогою Угорщини. Їх спектр більш широкий за характером. Тут ще й такі стратегічні питання як послаблення ЄС і НАТО, зміцнення російських позицій в Європі.

Зокрема, в умовах загострення протистояння із Заходом Росія прагне підірвати єдність європейських країн у рамках ЄС, а відтак і НАТО, у тих найбільш чутливих питаннях, які стосуються їх інтересів. Так, вона активно підтримує егоїстичну позицію Будапешта, коли той виступає проти міграційної політики Європейського Союзу, мотивуючи це її негативними наслідками для Угорщини.

Згадаймо, як ще у 2015 році Будапешт, за моральної (а, не виключено і фінансової) підтримки Москви, відмовився виконувати Європейський регламент з захисту прав біженців та рішення Європейської комісії про розподіл мігрантів між країнами ЄС згідно з визначеними квотами. Незважаючи на всі спроби Брюсселя переконати, що це матиме негативні наслідки для всього Європейського Союзу, Будапешт залишився на своїй позиції. У 2017 році він не виконав вимог Європейського суду щодо необхідності прийому біженців у визначеній ЄС кількості.

А у липні 2018 року Угорщина офіційно вийшла із переговорного процесу про втілення міграційного пакту ООН. Незгоду з таким рішенням підтвердив міністр закордонних справ країни П. Сійярто у вересні ц. р. під час свого виступу на 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Цей пакт, стверджував він, є неприйнятним для Угорщини, оскільки фактично заохочує міжнародну міграцію, що принципово не відповідає угорським інтересам. При цьому П. Сійярто пообіцяв, що Угорщина і надалі дотримуватиметься жорсткої міграційної політики.

Будапешт підкріпив свої обіцянки практичними заходами з протидії міграційній політиці ЄС. Нагадаємо, що влітку, за ініціативою угорського уряду, у конституції Угорщини з’явилося положення про заборону «заселяти території країни іноземними народностями». А угорський парламент ухвалив закон «Про освіту», що передбачає запровадження санкцій проти тих неурядових організацій, які надають підтримку міграції. Це стосується в тому числі і ЗМІ.

Такі підходи Угорщини аж ніяк не відповідають принципам Європейського Союзу, що закріплені у Договорі ЄС і передбачають спільне розв’язання існуючих проблем. І навіть більше, Будапешт вносить розкол між країнами ЄС, які дотримуються європейської міграційної політики, та тими, які з нею не згодні. Зважмо, сьогодні позицію Угорщини з міграційних питань вже так чи інакше підтримує низка членів ЄС, в т. ч. Італія, Австрія, Польща, Чехія і Словаччина. Це не може не загострювати міграційного питання в Європі та не створювати додаткового тягаря для інших країн ЄС, включно з Грецією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Румунією та Болгарією.

Таким чином Будапешт безпосередньо протиставляє свої інтереси інтересам Європейського Союзу. І… не відмовляється від його фінансової підтримки! Що це, як не подвійний, дворушницький характер угорської політики?

Так, згідно з документом міжнародної аудиторської компанії KPMG «Фонди Європейського Союзу в Центральній та Східній Європі. Доповідь про хід роботи в 2007–2015 роках», протягом згаданого періоду Угорщина отримала з європейських фондів 27,7 млрд євро. Це приблизно 3 тис. євро на душу населення країни, що є найвищим показником серед членів ЄС.

Саме фінансова допомога ЄС, а не «ефективні дії угорського уряду» (як це стверджує прем’єр-міністр країни В. Орбан), і допомогли Угорщині впоратися з економічною кризою та досягти високих темпів розвитку. В той же час, за його ж словами, які він невтомно повторює за кожної слушної нагоди, «європейські фонди відіграють важливу, однак не ключову роль у роботі угорської економіки. Якщо вона не отримуватиме європейських інвестицій, то з легкістю зможе компенсувати їх нестачу коштами з Китаю та Росії». Як справедливо стверджується в деяких ЗМІ, вже незабаром прем’єр-міністр матиме змогу перевірити це на практиці.

Так, 12 вересня ц. р. Європейський парламент ухвалив постанову про запровадження проти Угорщини санкцій за порушення нею основних цінностей ЄС. Європейські парламентарі звинувачують угорський уряд у тиску на цивільне суспільство та пресу, в утисках судової системи, біженців, мігрантів, представників національних меншин, а також у нецільових витратах коштів із фондів ЄС («на себе, свої сім’ї та друзів»). На першому етапі передбачається призупинення права голосу Угорщини в Раді ЄС. А потім, можливе, і скорочення європейської фінансової допомоги.

Згідно з європейським законодавством, таке рішення потребує одностайного схвалення Радою Європейського Союзу. Звичайно, його можуть відхилити ті ж Італія, Австрія чи Польща. Разом з тим, навіть у цьому випадку Угорщина так чи інакше перетвориться на європейського «парія». І чи буде у неї моральне право звинувачувати інші країни, в т. ч. Україну та Румунію, в тому, за що її звинувачує ЄС?..

В цьому плані хотілося б поцікавитися: чим кращий освітній закон Угорщини за такий же закон України? Як то у прислів’ї: «Не замітай чужої хати — дивись, чи своя заметена».

Іван Січень

vse.media

ТОП новости

Вход